TAOMI for Ukraine
ТАОМІ для України
ТАОМІ для України
webinar series and support groups
серія навчальних вебінарів для психологів та групи підтримки
серія навчальних вебінарів для психологів та групи підтримки
Suzi Tortora Ed.D., BC-DMT, LCAT, LMHC,
Embodied Parenting: Activities to Engage, Soothe & Support Young Children & Families During Stressful Times
During extremely stressful times it is essential that caregivers create a sense of security and regularity despite the uncertainty of the immediate situation. Accurately reading a young child's nonverbal cues and understanding how to respond to these cues is a primary step in creating a meaningful connection and sense of stability.
The Embodied Parenting program emphasizes the significant role nonverbal communication plays in building a relationship using observation, play, songs, dance, movement, breathe and mindfulness activities. Through a nine-step process called Lullaby Circles caregivers and therapists will learn specific activities that enhance their body-to-body connection, to create a dancing dialogue with young children. Lullaby Circle activities develop the caregiver's body awareness and self-regulatory style, as they actively attune to, engage, soothe and support the child, creating both the relationship and self-regulatory capacity.
The Embodied Parenting program emphasizes the significant role nonverbal communication plays in building a relationship using observation, play, songs, dance, movement, breathe and mindfulness activities. Through a nine-step process called Lullaby Circles caregivers and therapists will learn specific activities that enhance their body-to-body connection, to create a dancing dialogue with young children. Lullaby Circle activities develop the caregiver's body awareness and self-regulatory style, as they actively attune to, engage, soothe and support the child, creating both the relationship and self-regulatory capacity.
Suzi Tortora Ed.D., BC-DMT, LCAT, LMHC
Втілене батьківство: заходи для залучення, заспокоєння та підтримки маленьких дітей і сімей у стресові часи.
Під час надзвичайного стресу важливо, щоб опікуни створювали відчуття безпеки та регулярності, незважаючи на невизначеність безпосередньої ситуації. Точне читання невербальних сигналів маленької дитини та розуміння того, як реагувати на ці сигнали, є основним кроком у створенні значущого зв'язку та відчуття стабільності.
Програма «Втілене батьківство» підкреслює важливу роль невербальної комунікації у побудові стосунків за допомогою спостереження, гри, пісень, танців, рухів, дихання та усвідомлення. За допомогою дев'ятиступінчастого процесу, який називається "Lullaby Circles" (Коло колискових), вихователі та терапевти навчатимуться конкретним заняттям, які покращують їхній зв'язок з тілом, щоб створити танцювальний діалог з маленькими дітьми. Заняття "Lullaby Circles" (Коло колискових) розвивають усвідомлення тіла вихователя та його стилю саморегуляції, оскільки вони активно налаштовані на дитину, залучають, заспокоюють та підтримують, створюючи як стосунки, так і здатність до саморегуляції.
СЬЮЗІ ТОРТОРА. ТІЛЕСНІ РЕСУРСИ У БАТЬКІВСТВІ:
способи задіяти, заспокоїти і підтримати маленьких дітей та родини у стресові часи.
Тайм-коди та конспект
00:00 Привітання участників та слова підтримки
02:45 Завантаження презентаціі
03:15 Знайомство з темою
03:50 Різновид реакцій на стрес або про що «говорить» поведінка
05:10 Не кожна дитина отримала травму чи травматичний досвід
06:30 Превентивні заходи попередження травми - основане завдання взаємодії 07:33 Умови в яких безпечно працювати з травмою
08:20 Створення довірливих безпечних відносин, що підтримують процес саморегуляції
08:57 Значення звичних рутин та ритуалів
10:08 Нові рутинні ритуали та активності, як опори, що будуть згадуватися в майбутньому
11:27 Невербальні сигнали - основа глибоких комунікацій, що забезпечують відчуття стабільності
12:22 Превентивна робота з травмою та робота з травмою, що їх поєднує
13:28 В якому обємі розповідати дитині про реальність
14:10 Роль батьків та оточуючих у роботі з дитиною, поріг чутливості батьків
16:00 Акценти, що важливо враховувати в розмові з дитиною
18:50 Основні аспекти авторської програми та використання практик спостереження за невербальними сигналами для взаємодії
20:38 Дев'яти кроковий процес «Колискові кола»
22:07 Розуміння невербальних комунікацій, як основна місія роботи, що допомагає будувати діалог у танці Всі невербальні акти мають комунікативний потенціал; Спостереження за поведінкою як за комунікативним актом: якщо кожен невербальний сигнал це комунікативний акт то, що моя дитина хоче сказати своєю поведінкою? За складною поведінкою ховаються важкі почуття.
25:14 Мама безпечний контейнер для процессів та переживань дитини
26:33 Саморегуляція бере початок з досвіду корегуляціі - відчуття фізичного та емоційного звязку дає ресурс розвинути здатність до саморегуляції
29:40 Девять кроків встановлення зв'язку та відчуття безпеки. Налаштування на власний тілесний стан
30:35 Налаштування/відзеркалення та спрямування
31:16 Різниця між налаштуванням та відзеркаленням
34:09 Особливості директивного спрямування
35:25 Взаємний погляд, спрямування уваги, присутність
36:30 Просодія - використання інтонації, емоційного мовлення
37:57 Якість дотику
39:35 Розташування в просторі по відношенню до дитини
40:49 Природа фізичних проявіві дитини та рівень фіз активності
41:47 Ритмічна взаємодія, як спосіб організаціі простору та встановлення контакту 42:25 Ідентифікація поведінкового стану дитини
42:54 Шість поведінкових станів
47:14 Рівень збудженості нервової системи, здатність до регуляціі та сенсорний поріг 48:28 Взаємозалежність внутрішнього стану та зовнішніх проявів
49:34 Сенсорні подразники та їх показники (швидкість, інтенсивність, тривалість) 50:01 Поведінка дитини базується на акумуляції сенсорних вхідних сигналів
50:34 Ключові танцювальні елементи для запокоєння або задіювання дитини
52:44 Практика
01:05:00 Шерінг
01:12:40 Приклади танцювальних ігор
Практика.
Підготовка: запрошую вас встати, порухатись, зробити прості дії, активності, подумайте, як можно вбудувати ці активності в танцювальні рухи.
1. Зробіть повільний вдох, потягуючись, наче охоплюєте простір, піднімайте руки вгору. Потім, з видохом, опускайте руки вниз відпускаючи, струшуючи щось на видихаючи. Повторіть такі рухи декілька разів. Прислухайтесь до вашого дихання, можливо воно стало більш стишеним. Зверніть увагу наскільки цей стан допомагає вам усвідомлювати ті внутрішні почуття які є наразі у вас.
2. Переходимо до наступного руху. (Змінюється музика). Лінійні активності - потягніться вгору та вниз, потягніться вперед, в сторони, ніби намагаючись доторкнутися до інших учасників. Відчуйте звязок один з одним. Потягніться однією руою, потім іншою, змінюйте напрямок руху: вперед, назад, вбік. Уявіть ніби таким чином ви промальовуєте межі свого особистого простору. Відчуйте, як після промальовування меж ви повертаєтесь до свого центру. Як ви почуваєте себе в центрі?
3. Наступний рух - ротація та повороти. (Змінюється музика). Виконуйте спіральні рухи, що допомагають актизувати стан збудження. Під час поворотів рухайте руками вниз, вгору, виконуйте скручення відчуваючи пробудження. Спостерігайте, як відбувається скручування, як кожен рух отримує власну форму та контур.
4. Наступний етап - ритм. (Змінюється музика). Одразу відчуйте біт, виконуйте пружні рухи, плескайте в долоні, зверніть увагу, що ритм регулярний, постійний. Все, що допопмагає закцентувати цей ритм виражайте в русі. Наступним кроком створюємо однаковий рух з іншими учасниками, синхронізуємось. Далі учасники по черзі змінюють рух, пропонують свій варіант, інші учасники підтримують та повторюють. Відчуйте звязок з іншими учасниками через рух.
5. Змінюємо музику та переходимо до наступного кроку. Виконуйте покачування, але з акцентами, ніби колисаєте дитину, поступово покачування перетворюється на махи, більш активні рухи, але скруглюючі гострі кути, мякий, плавний рух. Спробуйте рухатись розхитуючись, а потім додайте в цей рух сили, зверніть увагу, як він перетворюється знову на покачування. Відчуйте різницю між розхитуванням та покачуванням.
6. Додаємо тактильні елементи: можна погладжувати себе, обійняти, стискати. Відчуйте таким чином свої тілесні межі. Уявіть ніби вмиваєте своє обличчя, шию, плечі, робіть це із люблячим наміром по відношенню до себе.
7. Переходимо до активності де ми відчуваємо вагу тіла та рівновагу (зміна музики). Підніміть одну ногу, балансуючи на іншій, відчуйте центр свого тіла, свій КОР. Навіть якщо нога лише трохи відрвається від поверхні підлоги, відчуйте цей невеличкий баланс. Після цього поверніться у власний центр та спостерігайте наскільки відчуття рівноваги може бути організуючим для вас.
8. Знову змінюємо музику. Включаємось в активні ритмічні рухи, маршируємо, відчуваємо себе, відштовхуємось від оточуючих предметів. Виражаємо свої почуття через рух.
9. На завершення практики прислухатесь до себе: як ви почуваєте себе зараз? Що змінилось? Який настрій, стан? Що із запропонованих активностей здалося найбільш знайомим, а що навпаки відчувалось новим?
Запитання:
Чому саме така послідовність активностей у практиці?
Якщо ця практика проходила б у рамках заняття можливо послідовність була б іншою. Скоріш за все відчуття ваги та рівноваги були включені раніше. Але зараз ця практика розглядалася не як заняття, а те як ми підбираємо активності для дитини виходячі із її стану та потреб, що саме зараз їй потрібно.
Як ми можемо запропонувати дитині виразити свої почуття, використовуючи, наприклад, дихання, або покачування, через налаштування. Також враховується який простір доступний дитині.
Підбираю активності, які допомагають усвідомити, що відбувається всередині та дають можливість виразити це назовні через рух, який дитина може виконати у доступному їй просторі.
Як допомогти дитині прожити сум, горювання?
Це дуже велике питання. Головне розуміти, що це процес і важливо дитині дозволити відчувати ці почуття, створюючи для цього безпечний простір. Це про те, як свторити простір, де дитина може висловити ці почуття. Це може бути тиша, присутність поряд або арт матеріали, щоб дитина могла виразити себе.
9 кроків процесу «Колискові кола»
1. Налаштування на власний тілесний стан, що ми відчуваємо.
2. Налаштування на дитину/відзеркалення та директвине спрямовування.
3. Погляд або взаємний погляд, спрямування уваги, присутність.
4. Просодія - використання емоційного мовлення та інтонації.
5. Якість дотику. Мовлення - початок контакту.
6. Розташування в просторі по відношенню до дитини (простір який ми можемо обійняти).
7. Природа фізичних проявів дитини та рівень фізичної активності.
8. Емпатійна ритмічна взаємодія, як спосіб організаціі простору та встановення контакту.
9. Ідентифікація поведінкового стану дитини, здатності до регуляції, рівень збудження нервової системи.
6 поведінкових станів
Глибокий сон
Поверхневий сон
Пробудження
Алертність (різновиди: спокійний, активний, стан «на поготові»)
Непосидючість
Плач або крик
Важливо розуміти різницю між станом пробудження та алертності, бо від цього залежить наскільки варто залучати дитину до активностей та які саме активності обрати.
Ключові танцювальні елементи для заспокоєння або залучення дитини до активності:
1. Дихання - проживання власних відчуттів - інтероцепція (здатність відчувати себе зсередини усвідомлено).
2. Лінійні рухи, центрування, організація.
3. Ротація, повороти. Стимулюючі, збуджуючі рухи, робота з вестибулярним апаратом.
4. Ритм - організуючий рух, що забезпечує звязок з іншими людьми.
5. Тактильні рухи: погладжування, постукування, похлопування. Сприяють заземленню, а також відчуттям своїх тілесних кордонів, меж. Пропріоцептивна активність.
6. Відчуття ваги та балансу - пропріоцептивна діяльність вестибулярна та заземлююча.
Приклади танцювальних ігор:
1. Колискові.
2. Блискавка.
3. Бульбашка.
4. Гра вібрація.
5. Тік Ток.
6. Пальчикові ігри.
7. Танцювальні ігри.
8. Танцювальні історії.
Посилання приклади танцювальних ігор:
https://www.youtube.com/watch?v=SfKOo53Bw_k
https://www.youtube.com/watch?v=H3jbfL0zUYo
Дякуємо Ірині Котовій за допомогу у підготовці тексту!
способи задіяти, заспокоїти і підтримати маленьких дітей та родини у стресові часи.
Тайм-коди та конспект
00:00 Привітання участників та слова підтримки
02:45 Завантаження презентаціі
03:15 Знайомство з темою
03:50 Різновид реакцій на стрес або про що «говорить» поведінка
05:10 Не кожна дитина отримала травму чи травматичний досвід
06:30 Превентивні заходи попередження травми - основане завдання взаємодії 07:33 Умови в яких безпечно працювати з травмою
08:20 Створення довірливих безпечних відносин, що підтримують процес саморегуляції
08:57 Значення звичних рутин та ритуалів
10:08 Нові рутинні ритуали та активності, як опори, що будуть згадуватися в майбутньому
11:27 Невербальні сигнали - основа глибоких комунікацій, що забезпечують відчуття стабільності
12:22 Превентивна робота з травмою та робота з травмою, що їх поєднує
13:28 В якому обємі розповідати дитині про реальність
14:10 Роль батьків та оточуючих у роботі з дитиною, поріг чутливості батьків
16:00 Акценти, що важливо враховувати в розмові з дитиною
18:50 Основні аспекти авторської програми та використання практик спостереження за невербальними сигналами для взаємодії
20:38 Дев'яти кроковий процес «Колискові кола»
22:07 Розуміння невербальних комунікацій, як основна місія роботи, що допомагає будувати діалог у танці Всі невербальні акти мають комунікативний потенціал; Спостереження за поведінкою як за комунікативним актом: якщо кожен невербальний сигнал це комунікативний акт то, що моя дитина хоче сказати своєю поведінкою? За складною поведінкою ховаються важкі почуття.
25:14 Мама безпечний контейнер для процессів та переживань дитини
26:33 Саморегуляція бере початок з досвіду корегуляціі - відчуття фізичного та емоційного звязку дає ресурс розвинути здатність до саморегуляції
29:40 Девять кроків встановлення зв'язку та відчуття безпеки. Налаштування на власний тілесний стан
30:35 Налаштування/відзеркалення та спрямування
31:16 Різниця між налаштуванням та відзеркаленням
34:09 Особливості директивного спрямування
35:25 Взаємний погляд, спрямування уваги, присутність
36:30 Просодія - використання інтонації, емоційного мовлення
37:57 Якість дотику
39:35 Розташування в просторі по відношенню до дитини
40:49 Природа фізичних проявіві дитини та рівень фіз активності
41:47 Ритмічна взаємодія, як спосіб організаціі простору та встановлення контакту 42:25 Ідентифікація поведінкового стану дитини
42:54 Шість поведінкових станів
47:14 Рівень збудженості нервової системи, здатність до регуляціі та сенсорний поріг 48:28 Взаємозалежність внутрішнього стану та зовнішніх проявів
49:34 Сенсорні подразники та їх показники (швидкість, інтенсивність, тривалість) 50:01 Поведінка дитини базується на акумуляції сенсорних вхідних сигналів
50:34 Ключові танцювальні елементи для запокоєння або задіювання дитини
52:44 Практика
01:05:00 Шерінг
01:12:40 Приклади танцювальних ігор
Практика.
Підготовка: запрошую вас встати, порухатись, зробити прості дії, активності, подумайте, як можно вбудувати ці активності в танцювальні рухи.
1. Зробіть повільний вдох, потягуючись, наче охоплюєте простір, піднімайте руки вгору. Потім, з видохом, опускайте руки вниз відпускаючи, струшуючи щось на видихаючи. Повторіть такі рухи декілька разів. Прислухайтесь до вашого дихання, можливо воно стало більш стишеним. Зверніть увагу наскільки цей стан допомагає вам усвідомлювати ті внутрішні почуття які є наразі у вас.
2. Переходимо до наступного руху. (Змінюється музика). Лінійні активності - потягніться вгору та вниз, потягніться вперед, в сторони, ніби намагаючись доторкнутися до інших учасників. Відчуйте звязок один з одним. Потягніться однією руою, потім іншою, змінюйте напрямок руху: вперед, назад, вбік. Уявіть ніби таким чином ви промальовуєте межі свого особистого простору. Відчуйте, як після промальовування меж ви повертаєтесь до свого центру. Як ви почуваєте себе в центрі?
3. Наступний рух - ротація та повороти. (Змінюється музика). Виконуйте спіральні рухи, що допомагають актизувати стан збудження. Під час поворотів рухайте руками вниз, вгору, виконуйте скручення відчуваючи пробудження. Спостерігайте, як відбувається скручування, як кожен рух отримує власну форму та контур.
4. Наступний етап - ритм. (Змінюється музика). Одразу відчуйте біт, виконуйте пружні рухи, плескайте в долоні, зверніть увагу, що ритм регулярний, постійний. Все, що допопмагає закцентувати цей ритм виражайте в русі. Наступним кроком створюємо однаковий рух з іншими учасниками, синхронізуємось. Далі учасники по черзі змінюють рух, пропонують свій варіант, інші учасники підтримують та повторюють. Відчуйте звязок з іншими учасниками через рух.
5. Змінюємо музику та переходимо до наступного кроку. Виконуйте покачування, але з акцентами, ніби колисаєте дитину, поступово покачування перетворюється на махи, більш активні рухи, але скруглюючі гострі кути, мякий, плавний рух. Спробуйте рухатись розхитуючись, а потім додайте в цей рух сили, зверніть увагу, як він перетворюється знову на покачування. Відчуйте різницю між розхитуванням та покачуванням.
6. Додаємо тактильні елементи: можна погладжувати себе, обійняти, стискати. Відчуйте таким чином свої тілесні межі. Уявіть ніби вмиваєте своє обличчя, шию, плечі, робіть це із люблячим наміром по відношенню до себе.
7. Переходимо до активності де ми відчуваємо вагу тіла та рівновагу (зміна музики). Підніміть одну ногу, балансуючи на іншій, відчуйте центр свого тіла, свій КОР. Навіть якщо нога лише трохи відрвається від поверхні підлоги, відчуйте цей невеличкий баланс. Після цього поверніться у власний центр та спостерігайте наскільки відчуття рівноваги може бути організуючим для вас.
8. Знову змінюємо музику. Включаємось в активні ритмічні рухи, маршируємо, відчуваємо себе, відштовхуємось від оточуючих предметів. Виражаємо свої почуття через рух.
9. На завершення практики прислухатесь до себе: як ви почуваєте себе зараз? Що змінилось? Який настрій, стан? Що із запропонованих активностей здалося найбільш знайомим, а що навпаки відчувалось новим?
Запитання:
Чому саме така послідовність активностей у практиці?
Якщо ця практика проходила б у рамках заняття можливо послідовність була б іншою. Скоріш за все відчуття ваги та рівноваги були включені раніше. Але зараз ця практика розглядалася не як заняття, а те як ми підбираємо активності для дитини виходячі із її стану та потреб, що саме зараз їй потрібно.
Як ми можемо запропонувати дитині виразити свої почуття, використовуючи, наприклад, дихання, або покачування, через налаштування. Також враховується який простір доступний дитині.
Підбираю активності, які допомагають усвідомити, що відбувається всередині та дають можливість виразити це назовні через рух, який дитина може виконати у доступному їй просторі.
Як допомогти дитині прожити сум, горювання?
Це дуже велике питання. Головне розуміти, що це процес і важливо дитині дозволити відчувати ці почуття, створюючи для цього безпечний простір. Це про те, як свторити простір, де дитина може висловити ці почуття. Це може бути тиша, присутність поряд або арт матеріали, щоб дитина могла виразити себе.
9 кроків процесу «Колискові кола»
1. Налаштування на власний тілесний стан, що ми відчуваємо.
2. Налаштування на дитину/відзеркалення та директвине спрямовування.
3. Погляд або взаємний погляд, спрямування уваги, присутність.
4. Просодія - використання емоційного мовлення та інтонації.
5. Якість дотику. Мовлення - початок контакту.
6. Розташування в просторі по відношенню до дитини (простір який ми можемо обійняти).
7. Природа фізичних проявів дитини та рівень фізичної активності.
8. Емпатійна ритмічна взаємодія, як спосіб організаціі простору та встановення контакту.
9. Ідентифікація поведінкового стану дитини, здатності до регуляції, рівень збудження нервової системи.
6 поведінкових станів
Глибокий сон
Поверхневий сон
Пробудження
Алертність (різновиди: спокійний, активний, стан «на поготові»)
Непосидючість
Плач або крик
Важливо розуміти різницю між станом пробудження та алертності, бо від цього залежить наскільки варто залучати дитину до активностей та які саме активності обрати.
Ключові танцювальні елементи для заспокоєння або залучення дитини до активності:
1. Дихання - проживання власних відчуттів - інтероцепція (здатність відчувати себе зсередини усвідомлено).
2. Лінійні рухи, центрування, організація.
3. Ротація, повороти. Стимулюючі, збуджуючі рухи, робота з вестибулярним апаратом.
4. Ритм - організуючий рух, що забезпечує звязок з іншими людьми.
5. Тактильні рухи: погладжування, постукування, похлопування. Сприяють заземленню, а також відчуттям своїх тілесних кордонів, меж. Пропріоцептивна активність.
6. Відчуття ваги та балансу - пропріоцептивна діяльність вестибулярна та заземлююча.
Приклади танцювальних ігор:
1. Колискові.
2. Блискавка.
3. Бульбашка.
4. Гра вібрація.
5. Тік Ток.
6. Пальчикові ігри.
7. Танцювальні ігри.
8. Танцювальні історії.
Посилання приклади танцювальних ігор:
https://www.youtube.com/watch?v=SfKOo53Bw_k
https://www.youtube.com/watch?v=H3jbfL0zUYo
Дякуємо Ірині Котовій за допомогу у підготовці тексту!
